подубілий

подубілий
рідше поду́блий, -а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до подубіти, подубнути. || у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "подубілий" в других словарях:

  • подубілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • подубілість — лості, ж. Стан за знач. подубілий …   Український тлумачний словник

  • подублий — див. подубілий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»